Букетом лаванди прощалося лiто
Горнуло до себе (вже зблідлим) теплом...
В руці його келих вина недопитий,
З одним найсолодшим, останнім ковтком..
Повітря набрало смакУ чорнобривців ,
Тремтить в павутинні вечірня роса...
І котиться тихо по айстри голівці
Осінньо-терпка виноградна сльоза...
Закутався вечір в густу прохолоду
І серпень у полі укрився сніпком..
А ти не спіши ... розтягни насолоду,
Отим дивовижним останній ковтком...
Свидетельство о публикации №119090101416