Не звикну до твоєї красоти.
Ніколи. Ні на мить. Уже не звикну.
Іще не раз прошепочу і крикну:
«Моя любове, як прекрасна ти!»
Моя любове, як прекрасна ти!
Кажу тобі, а ти ще не готова
до щирих слів простих, моя любове,
і хочеш лиш палкої німоти.
І хочеш тільки ніжності чудес.
І пальчиком мені до губ: «Ні слова...»
Та я без слів не виживу, любове.
Слова любові – мій щасливий Хрест...
Не звикну до твоej красоти
© Copyright: Миклош Форма, 2019
Свидетельство о публикации №119083100389
Свидетельство о публикации №119083100389
Рецензии
