Скрипка-чаклунка
Заколихала кохання в саду.
Грала вона й ні на мить не вгавала,
Та не знала вона,що в сад я прийду.
Скрипка-чаклунка мені розповіла
Про ніжні і щирі свої відчуття.
Грала так ніжно,гід гри,немов мліла.
Для мене та мить не піде в забуття.
Скрипка-чаклунка грала і грала,
Не вгавала вона у саду ні на мить.
Струнами,мабуть,вона відчувала,
Що душа,як і в неї,у мене болить.
Скрипка-чаклунка вміє пророчить,
І дихання нове відкрила мені,
Та й знов про кохання заграла охоче
Музику серця й почуття неземні.
30.08.2019 р.
Свидетельство о публикации №119083100100