Дипломат

Федот до батька майже плачучи:
- Послухайте синочка, тату,
Купіть для мене дипломата;
Бо часто Гриць селом йдучи,
Голову вгору піднімає,
Як дипломат в руках тримає…

Всі кажуть: «Ох і розумний цей Грицько,-
Таких ще треба пошукати…»
Хотів би я, щоб всі змогли сказати
Про мене так, повірте,тату!..

--У тебе ж тями до науки, бач, немає,
Що дипломат тобі, сердешний, допоможе?
- Е, таточку, так мислити негоже;
Взяти Грицька, - то він тримає

У дипломаті тому –
Сорочку, майку і труси,
Колоду карт, качалку ковбаси,
Як з міста їде у село додому.

Федот переконав старого:
І той, нарешті, дипломат приніс,
Тепер Федот задерши ніс ,-
Не покидає дипломата того…
-.-.-
Буває декому й корона до вподоби,
Та розуму від неї ні на йоту:
Пора про це дізнатися Федоту!...

               


Рецензии