задушився приватний бог,
від утрат захмелівши,
розтанув,
він загибелі не просив,
він хотів розчесати крила вітром,
та де тихо,
вихрів нема,
збурить подихом лиш траву,
заколишеться та затихне,
щезне з вій прикра роса,
висохне щастя цілунку,
зціплені губи,
зачервоніється маком пригод
мрія його вечорова,
втопиться щастя —
і не було,
пройдене змиється,
ось і знову забуте воно
лише присниться
11.01
30.08.2019
лише присниться
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119083004070
Свидетельство о публикации №119083004070
Рецензии