Поет i проза
каштани і клени запалюють свічі,
бо не до значних поетичних звитяг,
якщо «Київстар» попередила двічі.
Його не тривожить артрозів шантаж,
його не лякають неврозів погрози –
Поет помирає від прози життя,
Поет помирає від побуту прози.
Зів’яли пісні, засихає сонет,
якщо негаразди обсіли всілякі.
Поета обличчя пісне і сумне:
томати чомусь несолоні в салаті!
Проблем завдяки надважкому ярму,
не просяться рими в поему чи в оду,
бо треба негайно зробити йому
у полудень літній гарячою воду.
Поет помирає в страшній німоті,
серпнева краса неоспівана плаче.
Мотив патетичний, токсичний мотив
збудив, засмутив: «Забодав! Я неначе
в пустелі безкрайній!» ; Поет закричав.
«О, друзі! – в облозі ворожої прози!»
За Музою і за Пегасом печаль
погаслу рясними сльозами зволожив.
Поет помирає від прози життя.
Щоб дару з нуждою в бою не померти –
пришліть саквояжі взуття і шмаття
і в крупних купюрах валюту в конверті!
Щоб творчість його про квітучі сади
над буднями й нами сіяла зорею –
потрібно державі Поета завжди
в теплиці тримати чи в оранжереї!
Свидетельство о публикации №119082903020
Игорь Ярин 05.01.2020 18:41 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 09.01.2020 11:58 Заявить о нарушении
А от сборников какой-нибудь экономический толк есть?
Игорь Ярин 09.01.2020 12:06 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 09.01.2020 12:12 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 09.01.2020 12:16 Заявить о нарушении