На тебе надiю ми маeм
Вже двадцять вісім, а ми за метою в намети
Було б не дивно, колиб не хватало ресурсу
Все в нас було та падіння змінило в нас злети.
В вік двадцять перший, ми всі погружаємось в безлад
І кожен раз більш цинічно, і глибше до вирви
Всякий негідник між нас владно створює нелад
Встань мій народе, і з потрухом пошесть цю вирви.
Що з нами сталося, все що ми мали втрачаєм
Совість і розум сьогодні в зневазі, в вигнанні
Встань Україно, на тебе надію ми маєм
Скинь олігархів, гармонію дай всім принаймні.
31.03.2019 р.
Свидетельство о публикации №119082901981