Над лиманом сонце сходить

Маклай Сердюк
Над лиманом сонце сходить, -
Світло навкруги,
Кораблі у порт заходять,
Шепчуть береги.

У порту стоїть дівчина,
Цілу нічку жде,
Що коханий - довгожданий
Ось у порт прийде.

Ще із трав не зникли роси
Ранньої пори,
Розпустила вона коси
З ранньої зорі;

А в очах її зірниці
Загорілись знов,
І вона, немов жар-птиця, -
Ось, вона, любов!..

Шепче вітер над лиманом,
Сонечко зійшло,
І розвіялись тумани,
Корабель прийшов;

І до неї довгожданий,
Мов орел летить,
Підійшов і обіймає
В ту солодку мить;


Вона його обіймає,
Ніжно, не спроста,
Знає: він її кохає,
Ось де красота!..

А душа її, мов чайка,
В небесах парить,
Нема смутку і відчаю
В ту солодку мить;

І любов, мов сонце ясне,
Гріє їх серця,
Ох, яка ж в житті прекрасна
Вже любов оця!..

             25.08-2019 р.


© Copyright: Маклай Сердюк, 2019
Свидетельство о публикации №119082507117
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Маклай Сердюк
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Маклай Сердюк