854. Богата та вродлива

         В цьому є гнітюча сила.
         Як же ти незрозуміла?
         Ти богата,ти вродлива,
         Але доля,нещаслива.

         Є і діти,і онуки,
         Що скарбами гріють руки.
         Так нахабно,так зухвало....
         І усе їм мало,мало!
         
         І коли їм буде годі,
         При нещасному народі?
         Розгребли усе навколо....
         Не шкода народ,ніколи!

         Рейдер,теж вони створили...
         Підприємства захопили!
         Зосім совісті не мають,
         Людям щастя не бажають.

         Все у них,лише собі,
         Хай народ живе в журбі!
         Ті пани,немов здуріли,
         Із народа тягнуть жили!

         Моло їм того,що є.....
         Їм народне-То своє!
         Україно,рідна мати!
         Годі,трутнів годувати!
         
         Вірю,буде в тебе Свято,
         Заживеш і ти богато!!
         Як повернуть все тобі,
         Те,що забрано собі!