Душа болить...

   Не мирні журавлі в небі летять,
   Шугають міни, постріли, гранати...
   Уважно, старший брате, подивись-
   Нема нашої рідної вже хати...

   Лиш згарища чорніють у селі,
   Руїни навкруги, і гинуть люди.
   Біженцями стали дорослі і малі.
   Коли народ додому повертатись буде?

   Понівечена дорога серцю краса...
   Який чудовий сад ріс біля хати!
   Щоденний біль ніколи не згаса...
   Як цей жах  забути і прощати?


Рецензии
Здравствуйте Маша.Этого простить нельзя.С теплом А.Р.

Абдульмахмуд Рахимов   27.11.2019 20:51     Заявить о нарушении
Спасибо, уважаемый Абдульмахмуд, за понимание и сочувствие.
Здесь есть такая народная мудрость:Простить ещё можно, а забыть невозможно.
Поздравляю с изданием новой книги стихов!
С теплом, Маша.


Мария Куцина   28.11.2019 21:40   Заявить о нарушении