Душа болить...
Шугають міни, постріли, гранати...
Уважно, старший брате, подивись-
Нема нашої рідної вже хати...
Лиш згарища чорніють у селі,
Руїни навкруги, і гинуть люди.
Біженцями стали дорослі і малі.
Коли народ додому повертатись буде?
Понівечена дорога серцю краса...
Який чудовий сад ріс біля хати!
Щоденний біль ніколи не згаса...
Як цей жах забути і прощати?
Свидетельство о публикации №119082208059
Абдульмахмуд Рахимов 27.11.2019 20:51 Заявить о нарушении
Здесь есть такая народная мудрость:Простить ещё можно, а забыть невозможно.
Поздравляю с изданием новой книги стихов!
С теплом, Маша.
Мария Куцина 28.11.2019 21:40 Заявить о нарушении