вона
усе
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
і те
приборкане вітрами
в устах
народжена
із гаму
і гами
кольорових снів
та
що купається
в мені
коли весна
у білих гетрах
а далині
бракує метра
до кулі дотягнути
ціль
вона
моя
на рану сіль
на ранок
запах кави млосний
за неї
я
одноголосний
у справах
серця
і меча
до неї
янголи
з плеча
себе у відчаю
палили
а небо
не давало сили
підняти мрії
вище слів
як та зернина
у ріллі
вона вбирає
тембри світу
аби розлуки мить
зігріти
коли не йдуть
а вже летять
коли не дихають
не сплять
а позбуваються
баласту
що накладався
пласт за пластом
той денний макіяж
для гри
мені так ясно
як горить
її єство
неповториме
що просто так
лягають рими
без щіпки пафосу
і прі
і контури плете
поріг
іще небаченого
дива
яка вона
у всім
красива
яка вона
лише моя
краплина
неземного
я
21 Серпня, 2019
вона усе до чого йшлося
© Copyright: Юрий Лазирко, 2019
Свидетельство о публикации №119082107438
Свидетельство о публикации №119082107438
Рецензии