Цілує погляд,неба сині миті.
Цінує серце стрічку у блакиті.
Тож вартий подив дружньої розмови,
В звертанні до спіралей кольорових.
Зриває вітром дах в дощах грайливих.
То ще чарують забаганки зливи.
То повертають спогади багаті,
Даруючи дитятко в кожній хаті.
Запелинає духом твердо-крилим,
Думками що немов би породили.
Цінуючи той дотик в ряд з душею,
Потріпаними...вволю,-панацеї.
(Понкратова.О.В.)
Чарують забаганки зливи
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119082107387
Свидетельство о публикации №119082107387
Рецензии
