Мовчала... Боже, як вона мовчала!

Мовчала... Боже, як вона мовчала!
Мовчала так, що я її почув.
Мовчала так, що краще б закричала,
щоб світ, як я, вслухався досхочу.

І я вслухався – в брови, вії, очі,
вслухався в пальці незворушних рук.
Чув, як коханець чує серед ночі
підборів чистий потаємний звук.

Не плакала вона і не жалілась.
Я у мовчанні не відчув біди...
Ні-ні, вона, я впевнений, молилась
йому, чиєї не учув ходи...


Рецензии
Доторкнутися до чужої душі своїми віршами і викликати довіру - це превелике щастя для автора. Ви -щасливий! Дякую за Поезію!

Молчала… Боже, как она молчала!
Во мне безмолвием своим отозвалась.
Молчала так, что лучше б закричала,
Чтоб мир, как я - внимал молчанью всласть.

Я так внимал бровям, ресницам, взору,
И слушал пальцы равнодушных рук,
Что, как любовник, я в ночную пору
Заветных каблучков услышал звук.

Не плакала она и не роптала.
Беды не ощущалось в тишине.
Уверен я – молитву совершала
Тому, чей шаг, увы, не слышен мне…



Алёна Ткаченко Крым   23.08.2019 17:02     Заявить о нарушении
Яскраво, дякую!
Як Ви не заперечите, пізніше детальніше

Миклош Форма   25.08.2019 10:11   Заявить о нарушении
Звичайно, не заперечую)

Алёна Ткаченко Крым   25.08.2019 18:25   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.