Розтрати...Які вони в мене?
Бліда, як стіна стою.
Навколо смертні знамена,
І більше я не люблю.
Безглузді, ротріпані мрії,
Летять в ті продавні віки,
Що повняться хладним мовчанням,
І ходом знаменним _ хрести...
Надія, така собі дама...
Дістану тебе із валізи.
Присядь біля мене подруга,
Напишемо пензлем ескізи
Подивимось в хмарні закони,
Подумаємо , посумуємо ..
Про що?
Та про все поговоримо
Ніяких у нас таємниць.
Я бачила ворона в полі
З байдужим докором зіниць
2016
Розтрати... Як вони в мене
© Copyright: Елена Покровка 2, 2019
Свидетельство о публикации №119081804358
Свидетельство о публикации №119081804358
Рецензии
Автору важно быть всегда оптимистом.І більше спілкуйтеся саме з надією
. А, взагалі, як кажуть, поета легко скривдити, бо він" без шкіри",беззахисний.Не сумуйте, все буде добре.
Людмила Леванюк 18.08.2019 19:04 • Заявить о нарушении
. А, взагалі, як кажуть, поета легко скривдити, бо він" без шкіри",беззахисний.Не сумуйте, все буде добре.
Людмила Леванюк 18.08.2019 19:04 • Заявить о нарушении
Дякую, Людочка! Эмоция, _ вот одна из причин написания стихов.и на сто процентов эмоция , интуиция есть вечными спутниками души человека. Всего вам доброго!
Елена Покровка 2 18.08.2019 23:46 Заявить о нарушении
Елена Покровка 2 18.08.2019 23:46 Заявить о нарушении