Светлой памяти Ашота Сагратяна переводы на украинс

***  (Ашот Сагратян, http://po.m-necropol.ru/sagratyan-ashot.html)
               
Опять воспоминаний зеркала?!
Мне думалось, что все они разбиты,
Сомнения, удавами увиты,
Они дробились плоскостью стекла
И глубины лишали отраженья:
Всё было там – победы, поражения,
Порыв надежд, бездействия застой
И крик без эха, полый и пустой…
И там, где явь колеблется меж снами,
Я памятью зажат, как зеркалами.    

*** (вільний переклад П.Голубкова)

Знов спогадів забутих дзеркала?!
А думалося, всі вони розбиті,
Всі сумніви, удавами повиті,
Дробилися за площиною скла
І позбавляли глибини ту казку,
Де все було -  тріумфи і поразки,
Порив надій, апатії застій,
Крик без луни, порожній і густий...
І там, де дійсність криється між снами,
Затиснутий я, ніби дзеркалами.
               

***  (Ашот Сагратян, http://po.m-necropol.ru/sagratyan-ashot.html)
               
Мир суетных желаний позади,
В костях уже похрустывает старость
И мне в затылок пристально глядит
Набухшая под веками усталость.
Полвека я ошибками грешил,
Теперь поджал – и мысли, и желанья,
Знаком и мне горячий свет вершин,
Постиг и я всю боль непониманья.
Без нежности и я болел в ночи,
Терял и я, не зная обретений,
И первая любовь во мне кричит,
Кричат и всех последующих тени.


 (вільний переклад П.Голубкова)

Світ суєтних бажань позаду вже,
В кістках хрустить вже старість, наче вдома
І дивиться в потилицю майже
Набрякла під повіками вже втома.

Я півжиття помилками грішив,
То ж підібгав - думки, і устремління,
Мені знайоме світло вже вершин,
Збагнув і я весь біль нерозуміння.

Без ніжності і я хворів в ночі,
Втрачав і я, не знаючи зплетіння,
Кохання перше і в мені кричить,
Кричать і всіх кохань наступних тіні.

***  (Ашот Сагратян, http://po.m-necropol.ru/sagratyan-ashot.html)
               
Люблю бродить по кладбищу иллюзий:
Здесь много сердцу дорогих могил –
Любовь, Надежда, Вера... След ноги
Меня однажды посетившей музы.
Куда ведёт бессмертия аллея,! –
Надгробий восковая тишина
Почти телесна... И моя ль вина,
Что жил я ни о чём не сожалея?!

*** (вільний переклад П.Голубкова)

Люблю бродити цвинтарем ілюзій:
Тут стільки серцю дорогих могил -
Любов, Надія, Віра... Слід ноги -
Мене колись відвідала тут муза.

Куди веде безсмертя ця алея? -
Надгробків тиша воскова чутна
Майже тілесно... Чи моя вина,
Що жив так, не шкодуючи про те я?!