Діалог
Цілуватись мама не навчила
Але згадую рідненьку я чомусь
Я тебе у вересні зустріла
І до смерті я тебе боюсь
Ніби я на дощику травинка
Ніби цвіт краси і доброти
Я тебе про стриманість просила
-Пощади… прошепотів і ти
Ти пробач мою солодку муку
Народилась муза у душі
Я твою цілую ніжну руку
І пишу про тебе я вірші
-Ти мій берег, берег одинокий
Я з тобою, за тебе молюсь
Ти мій красень, красень синьоокий
Між вогнями птахою я б’юсь
-Подивись на мене, я страждаю
Думаю про тебе і журюсь
Щоб зустріти знову, знову, знову
Я до тебе лебедем вернусь
-Ти як свято, ти як урочистість
Духом ,мов освячений вогонь
Я для тебе спогадом залишусь
Ти для мене музикою знов
2003
Диолог стих на укр. яз
© Copyright: Елена Покровка 2, 2019
Свидетельство о публикации №119081306727
Свидетельство о публикации №119081306727
Рецензии
Такой трепетный диалог влюбленых,когда еще все так хрупко и всепоглащяюще страстно!Чудово, пані Олено!
Людмила Леванюк 15.08.2019 23:53 • Заявить о нарушении
Людмила Леванюк 15.08.2019 23:53 • Заявить о нарушении
Людмила, я вам благодарна. Но! Жду от вас новинок! Ваша поэзия мне импонирует: индивидуальностью, искренностью, образностью. Я не думаю, что где _ то у вас не лежат рукописи, которые ждут своего часа. Пусть этот час наступит. И вы поделитесь с читателями своим мироощущение! Удачи вам и творческих успехов!
Елена Покровка 2 16.08.2019 00:04 Заявить о нарушении
Елена Покровка 2 16.08.2019 00:04 Заявить о нарушении