І знов шляхи розкинулись манливо.
Стою на перехресті всіх доріг.
Якою йти? Бо кожна, це як диво.
Кохання перше. Перший в зиму сніг.
І завмирає солодко у грудях
шалене серце - подорож гряде!
Нові міста і села. Нові люди.
І все навколо миле й молоде.
Незвичне. Старовинне. І новітнє.
Безкрайнє. Із моіх прадавніх мрій.
І я радію. Посміхаюсь. Квітну.
Дивлюсь в майбутнє з купою надій.
10 липня 2017р
И опять... укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2019
Свидетельство о публикации №119081207831
Свидетельство о публикации №119081207831
Рецензии