Воля Божа Пер. С. Груздевой

     Сакральна невимовність снів,
     Дарунки у прийдешнім серпні
     Гамують сумніви нестерпні
     В пташиних співах літніх днів...

     Гірська тут вабить височінь -
     Замріяно шумлять ялини...
     В думках до Господа полину,
     Скажу душі своїй: "Спочинь!

     Бач, тиха ллється благодать
     У богоданній цій місцині ? -
     Милуйся краєвидом нині -
     Не треба в гіркоті ридать !"

     О, як себе опанувати,
     Щоб волі Божій простір дати ?!


                Перевод - Светланы Груздевой
                http://www.stihi.ru/2019/08/13/3363


        Сакральна несказа'нность слов.
        Дары от августа столь зримы:
        Сомненья мнут, что нестерпимы,
        А пенье птиц и есть Любовь…

        Здесь манит горним высота,
        В мечтаниях шумят смереки*…
        Я, в мыслях с Господом навеки,
        Душе желаю отдых дать.    

         Какая тешит благодать,
         Что разлилась по всей равнине!..
       – Пейзажами любуйся ныне –
         Не стоит в горечи рыдать!..

         Ищу смятению отпор,
         Чтоб воле Божьей дать простор!..








 на фото - автор в санатории "Карпаты"