Сумувати не годиться Пер. Соловей Заочник

     Біжить з гори прудкий потічок
     У синій простір, навмання -
     Мій сум уперто проганя,
     Змиває мул глузливих звичок...

     І я стаю така прозора,
     Так долі радісно корюсь !
     Любов'ю з ближніми ділюсь
     В цю благодатну серпня пору !

     Такою вдячною Творцеві
     За кожний подих, кожну мить -
     Душа розчулено щемить
     За мудрі приклади взірцеві...

     Дзюрчить довірливо водиця,
     Що сумувати - не годиться !


                Перевод - Соловей Заочник


С горы поток несётся шустрый
без всякой цели, наобум -
тоска моя - ненужный шум -
меж тины грусти мчится к устью...

И я прозрачной стану вновь,
судьбе так радостно-покорна,
и в августа благую пору
делю с любимыми любовь!

И благодарна я Творцу
за каждый вдох и каждый миг,
я, как прилежный ученик,
что к знаниям душой приник,
стремлюсь упорно к образцу...

Журчит доверчиво водица:
грустить напрасно не годится!


Аватар - цветут кроссандра, хризантемы, каланхоэ в лоджии автора - разве не красота и милость Божья?!