Зiйшло сонечко й душi

...а того нижче гримить і блище: нам ув оберіг, нЕчисті по ріг в поріг, — ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня!
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

...вигріває сонечком всі слова
   із мене  воскреслая, бо  душа:
   і торкають радощі світ мов квіт;
   золоті ж промінчики б'ють все в літ...

...світозорі німбики тих малеч
   сходяться, злітаються, іздалеч:
   й всенебесне сонце зо душ, мабуть;
   лиш про це колись  спромоглись  забуть...

...мо, з найперших вір — добралось й просте?
   чи й останніх знань, — бо все на одне??
   як  з однога Бога — одна би всім й сім’я???
   так й свята, хоч грішня на життя, — земля...

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
   И построчно-беЗчувственно: ну, вовсе вовсю "русскопонимающему"; но хоть читателю?
 
   Взошло солнышко души...

...выгревает солнышком все слова
   из меня воскресшая, потому что душа:
   и трогают радости мир что цвет;
   золотые же лучики бьют всё в лёт...

...светозарные нимбики той малышни
   сходятся, слетаются, издалека:
   и всенебесное солнце наверное из душ;
   но когда-то об этом удосужились забыть...

...может, из первых верований — добралось и попроще?
   или из последних знаний, — потому что всё к одному??
   как из одного Бога — одна бы всем и семья???
   так и святая, хоть грешная на жизни, — земля...

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
   А этим, бывшим читателям былого сайта; и невидимым, также отлученным от широкой "портальной груди":
   з повагою, та мої Вам найсвіжіші "Привіт!", "Щасти!!" й "Будьмо!!!"

   Відгуки/Рецензии на «Зiйшло сонечко душi...» (Юрий Зозуля)

Зійшло сонечко душі й обігріває кожного, хто читає цей вірш, Юрію.
Дякую Вам за Вас, як взірець для мене.
Хай щастить Вам кожного дня!
З шаною, Надія.
Надежда Рубинская 07.03.2016 18:16

Не можна забути хто ми і для чого прийшли на цю святу землю.
Людмила Журавская 27.02.2013 00:36

Василь Ключевський писав, що для того, щоб стати зрозумілим, речник (в нашому випадку, поет-промовець), повинен бути щирим. У Твоєму творі, Юрію, щирими променями пронизане кожне слово: і кличе у танок босонога радість, і тремтить душа, уздрівши "світозорі німбики... малеч" – невимовне щось... Разом з тим, вражає глибина мислення. Дякую!
Нових звитяг і веселкової снаги! Щиро та й з повагою!
Валентина Чайковская 19.10.2011 12:54

Дуже гарно!
ДОБРЕ, Юрий!
...\\\\\
((*..*))
...((\\ …;
Евгений Глебов-Крылов 01.10.2011 16:01