Все нІколи було, тепер нікОли…
А може, ще зустрінемось, хто знає.
Та літо вже в серпанок обгортає
серпневі дні задумливі останні.
І треба повертатися додому,
в свої оселі різні, в різну осінь,
таку ще непритомно-невідому,
що в неї нам не віриться і досі.
Все ж літа час спливає невблаганно,
з одвічного йому не вийти кола…
І нам не вийти з гіркоти зізнання:
все нІколи було, тепер нікОли.
Не встигли...
© Copyright: Татьяна Ильина-Шумкина, 2019
Свидетельство о публикации №119081006790
Свидетельство о публикации №119081006790
Рецензии
Таня, очень понравился стих, и даже то, что "нікОли и останні" ре рифмуется, неважно, а может, вносит загадочности...
Понравилось это сочетание "нІколи и нікОли.
С тёплым приветом!
Ри
Римма Батищева 25.08.2019 13:27 • Заявить о нарушении
Понравилось это сочетание "нІколи и нікОли.
С тёплым приветом!
Ри
Римма Батищева 25.08.2019 13:27 • Заявить о нарушении
Спасибо, Ри, очень приятно. Интуиция Вас не подвела - "нікОли" и "останні" не рифмуются намеренно. Здесь как бы намёк на несовпадение героев, на то, что они не успели...
Спасибо Вам!
Татьяна Ильина-Шумкина 25.08.2019 16:56 Заявить о нарушении
Спасибо Вам!
Татьяна Ильина-Шумкина 25.08.2019 16:56 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.