Я мрію мислити на мові,
Тій самій мові, на якій
Прабабця ніжні колискові
Виводила для малюків.
За що мене такого права
Позбавлено? І винен хто,
Що рідну мову одібрало
Що голос її вимкнуто?
Я розумію, розмовляю,
Пишу римовані рядки,
Але зі слів чужого краю
Мої складаються думки.
У мові ДНК народу,
Зв'язок із предками, душа.
Жах заподіяної шкоди
Не висловити у віршах.
Я мрію мислити на мові,
Я мрію, щоб вона жила -
Без неї наш народ , панове,
Немов лелека без крила!
Мислити на мовi
© Copyright: Натали Амар, 2019
Свидетельство о публикации №119080708146
Свидетельство о публикации №119080708146
Рецензии