Вітер повільно вмикає симфонію "Осінь",
Клин журавлиний махає журбливо крилом...
Літо збирає валізи й нікого не просить
Відкозиряти йому і подати авто.
Стримала подих й ніяково руки сховала,
Щоб не образилось Літо на мене за те,
Бо я найкращий у світі букет назбирала -
Листя яскраво-червоне й суціль золоте.
Змалку чекаю на Вересень літом, та й досі
Місяця кращого годі й бажати мені.
В передчутті, наче свято, улюблена Осінь:
Вірой, надієй, любов`ю забарвлені дні!
Осинь
© Copyright: Наталия Ломейко-Громовая, 2019
Свидетельство о публикации №119080701737
Свидетельство о публикации №119080701737
Рецензии