Там де річка, по під лози,
Ллється дивним кришталем
Розквіта бутон мімози,
Нас запрошує в Едем !
Я краси такої, зроду,
До цих пір не зустрічав
І землі велич і вроду,
Якось, теж не помічав.
Бо, мабуть, лише з роками
Настає прозріння час,
А природа вже віками
Жде, любові мить, від нас.
І тому, земля, як ненька,
Нам дарує цвіт-красу
І з любовью, так гарненько,
Запліта його в косу.
А бутон той, дивовижний,
Вже розцвів - яка краса !!!
І блищать краплини-сльози
Наче божая роса !
15.03.2018 р.
Володимир Козачок
06.08.2019 р. 18:24
Розквита бутон мимозы...
© Copyright: Владимир Козачек, 2019
Свидетельство о публикации №119080606680
Свидетельство о публикации №119080606680
Рецензии