Я лучше пойду, поймаю бабочку стих на укр. яз

Я краще піду, зловлю метелика.
Закохаюсь в його крила тай відпущу.
Не трОщу, пОмсти не шукаю.
Як завжди спостерігаю і знаю
у мітро задУха...
А метелик не зрадив!
Він вільний від спокус зручностей...
До сонця летить, до аромату дій...
Смак високих гір пропонує...
Лоскоче вуха, руки, вії - так буде!
Не хоче сидіти за гратами...
і в мене на рукаві!
Йому скорИлися всі зимИ, всі вітрИ.
Як брати... сім пар об'єдналися?
А ми з метеликом на самотІ розпрощалися...
Не питай: чому?
Просто так сталося...
Пізніше...до кольору метелика верталася...
Беззахисного кольору каламбурного відчаю!
Посидь, попий солодкого, а чи терпкого
вина...
Не знаю...Літаю, літаю,літаю...
Знаю. Метелика залишаю. У безодні.
Люті блюзнірства і пУстки
Від його кольору не має щастя.
Зрозуміла...
Одне нещастя. Зрада. приблуда...
Лише зіткнення, перепустки, оргії суму.
Шелести. Шелест чути відлунням у кіно.
Ні, у метро! Таїна від мене?
Ні, від метелика.
Не почує від мене крику
Холодне мовчання. Замість палкого кохання.
Протестом поперек стане. А далі?
Багато крапок, не питань...
А чи запитАнь?
Не допущу над душею знущань!
Слова тут всі вже недоречні.
Правди метелик не скаже...її не буде!
Не має в сучасності Робін Гуда!
Одна немотА і слабкОсті крокИ
Суцільна метаморфоза:
Не люблю офіціоза...метелик!
Мерехтить над лампою, очі замазує!
Летить нещасний і не знає, що у темряву!
Я його туди без боротьби відпускаю
Нехай летить колір міняє.
Шелуха залишиться у Бога в ногах
 січень 2019