Розтуляю долоні
І тебе відпускаю
Я ніколи в полоні
Почуття не тримаю.
Вільна в серці й назовні,
Полонити не вмію
В клітці, навіть коштовній,
Від неволі чманію.
Люди думають - сильна,
Вільна птаха крилата,
Та душа божевільна
Власним страхом розп’ята.
Якось втратила Бога -
Сам на сам потерпає,
І тому вже нічого
Й ні до кого не має.
Краще долі сидіти,
Ніж під хмари злітати,
Краще вік не любити,
Аніж зради зазнати.
Серця більше не маю -
Власним страхом розп’ята
Я тебе відпускаю,
Відчиняю дверцята.
Розтуляю долонi
© Copyright: Наталия Редько 2, 2019
Свидетельство о публикации №119080601238
Свидетельство о публикации №119080601238
Рецензии