Зазеркалье. Ангел ночи

Величьем полон мир; луна - мертва.
На серебре замешана листва.
Всё вдаль ведёт заветная верста.
Изломана лесная береста.
Узор прозрачный на ветвях возник.
Речь осени - в ней тает  птичий крик.
Смятенье снов над огненностью слов.
В величьи мир; луна его улов.
А в росчерки дождя вдохнёт настой-
Полыни звон над белой берестой.
Заря трепещет,начиная день.
Здесь Зазеркалье ловит твою тень.
Здесь ворон в небеса влагает слог.
И Ангел ночи всходит на порог.


Рецензии
Задзеркалля. Ангел ночi
Мирослава Стулькивская
Величний світ. І місяць повен снів.
Відлите сріблом листя ясенів.
Веде у даль омріяна верста.
Ось зламана у лісі береста.
Прозорий візерунок на гілках.
Спів осені - крик перелітних птах.
Сум'яття снів горять багаттям слів.
Величний світ. І місяць потеплів.
У штрих дощу вдихаючи настій -
Дзвін полину - березовий наспів.
Зоря тріпоче, день новий встає.
Тут Задзеркалля з тінню виграє.
Тут ворон звук вплітає в небеса.
І Ангел ночі сходить, мов роса.

Оригінал:
Татьяна Кисс
http://www.stihi.ru/2016/10/07/6862

Татьяна Кисс   26.12.2019 21:45     Заявить о нарушении