Ще бачу світ прозорим лазуровим.
Милуюсь щастям, що цвіте і дише.
Ще вітер коси ласково гойдає,
А на свтанку молодість колише.
Ще вмію я кохання розуміти,
Мелодію сприймати і співати.
Ще вмію в очі ваші я дивитись,
А уві сні їх ніжно цілувати.
Ще не закат, не старість, не журба,
Мене не зупиняє часу голос,
Ще ніби я тендітна і струнка,
І не зів'яв наповнений мій колос.
Ще не шукаю вічності притулок,
І на осінній смуток не дивлюсь.
Стежиною квітковою крокую,
Весною я жасмином обернусь
2002(Із збірки "Спогад")
Ще бачу св т
© Copyright: Елена Покровка 2, 2019
Свидетельство о публикации №119080506980
Свидетельство о публикации №119080506980
Рецензии
Такий собі трішечки житєевий підсумок, а головне -впевнений погляд у майбутнє...
Я вірно зрозуміла? Вірш, як струмочок.Сподобалось.Творчої Вам наснаги!
Людмила Леванюк 25.08.2019 23:46 • Заявить о нарушении
Я вірно зрозуміла? Вірш, як струмочок.Сподобалось.Творчої Вам наснаги!
Людмила Леванюк 25.08.2019 23:46 • Заявить о нарушении
Вы правы! В любой печали, есть что _ то от света и надежды! Спасибо, Людмила, за ваше позитивное отношение к моему творчеству! Пусть вас всегда посещает вдохновение, потому что по вашим поэзиям видно на сколько вы светлый, добрый, чувственный человек!
Елена Покровка 2 26.08.2019 16:01 Заявить о нарушении
Елена Покровка 2 26.08.2019 16:01 Заявить о нарушении