Джмелить в повітрі пізнє літо.
Чумацький шлях та павутинь.
Поспіле наче море жито.
Ні хмарки в небі, лише синь.
Мов день прожитий - з гілки грушка
В траву, як підсумок буття.
І з ниви польова норушка
Припаси тягне для життя.
Став на крило сусідський буслик,
У вирій неба полетить.
Пора достатку, смаку й грусті
Бджолою ситою гудить.
То підсумок для праці гідний.
Слов'янський рік вінчає літо.
А календар тепер огидний...
Рік скінчився - зібрали жито.
Лiто-рiк
© Copyright: Сергей Комарецкий, 2019
Свидетельство о публикации №119080403368
Свидетельство о публикации №119080403368
Рецензии