То був не сум, не радість , не любов,
А щось таке, привабливе до бОлю.
Всі почуттЯ зібралися в бутОн:
ВрирІшує хвилИна мою дОлю.
То був не сон, не дІйсність не вогОнь,
А щось такЕ, забУте у дитИнстві
І прИсмак Яблук, стИглих абрикОс,
І пЕрший жаль, з сльозОю на одИнці
На бІлій рУжі цЯточка _ росА,
РодзИнка пАм'яті, А може спОгад дИва
ТримАла пІсню збОлена душА
КазкОвої ромАнтики хотІла.
Ти нагадАв про свІтло, що колИсь,
ПостУкало в зажУрене вікОнце,
Ти ніби сОнях, ти мені принІс,
ЗагУблене рокАми моє сОнце
( Вірш із моєї збірки " Спогад", був надрукований у пресі, зокрема в газеті " Дунаєвецький вісник"
То був не сон, не радость, не любов...
© Copyright: Елена Покровка 2, 2019
Свидетельство о публикации №119080308095
Свидетельство о публикации №119080308095
Рецензии