Про милість очі благають
І що можу вдіяти я,
Коли при мені згадають
Його коротке, дзвінке ім’я?
Іду стежиною в полі,
Повз сірі старі колоди.
Тут вітер легкий на волі
По весняному ще холодний.
І серце томливе чує
Здалека вість таємничу –
Живий він і не сумує,
Зухвало оптимістичний.
2019
Примітки: Оригінал вірша Анни Ахматової
***
Безвольно пощады просят
Глаза. Что мне делать с ними,
Когда при мне произносят
Короткое, звонкое имя?
Иду по тропинке в поле,
Вдоль серых сложенных бревен.
Здесь легкий ветер на воле
По-весеннему свеж, неровен.
И томное сердце слышит
Тайную весть о дальнем.
Я знаю: он жив, он дышит,
Он смеет быть не печальным.
1912
Благають очi... Анна Ахматова
© Copyright: Нила Волкова, 2019
Свидетельство о публикации №119073104548
Свидетельство о публикации №119073104548
Рецензии
Важкий вірш для перекладу, відчуваю напругу, але звучить гарно, Нілочко!
Я б не справилась з цим, точно!
Молодець!
Валентина Козачук 28.08.2019 22:54 • Заявить о нарушении
Я б не справилась з цим, точно!
Молодець!
Валентина Козачук 28.08.2019 22:54 • Заявить о нарушении
Дякую за розуміння і підтримку, сестричко! Дійсно, переклад вимучений...
Нила Волкова 30.08.2019 11:45 Заявить о нарушении
Нила Волкова 30.08.2019 11:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.