Висів вірш, наче дощ: в повітрі
віршем віяло і дощем...
Це очікування на світі
є найкращим – і ще, і ще
знову хочеться пережити,
дочекатись, перестраждать.
Потім випаде дощ, і квіти
віршів будуть в душі дрижать.
Вірш і дощ… В них одне коріння –
вірші втілюються в дощі...
І обожнюється тремтіння
вірша з дощиком – у душі...
Висiв вiрш, наче дощ, в повiтрi вiршем вiяло...
© Copyright: Миклош Форма, 2019
Свидетельство о публикации №119073003664
Свидетельство о публикации №119073003664
Рецензии