Хвиля піднялась над плесом морським,
Красиво загнулась,завилась,
Із подихом вітру,зовсім нелегким,
Піною вона оповилась.
Хвиля красива,як з казки вона,
Різними барвами грає.
Піднялась високо,немовби стіна,
На гладь всю морську споглядає.
Хвилю таку не побачиш щораз –
Це море загралося з вітром.
Як поету сплести віночок із фраз?
Де художник знайде ту палітру?
Хвиля здійнялась,затамовує дух,
Красою і силою манить.
Так легко піднялась,неначе той пух.
Так й думками здійнять не таланить.
Хвиля морська,ізумруди у ній,
Хвіст свій розкішний здійняла.
В царстві морськім нема рівних же їй…
Якби ж то вона про це знала.
28.07.2019 р.
Хвиля
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119072808203
Свидетельство о публикации №119072808203
Рецензии