Дощ виграє симфонію природи,
І рівних цій мелодії нема.
Мелодія , яка не вийде з моди,
І не звучить яка ніколи крадькома.
Симфонію дощу ні з чим не порівняти,
Звучить вона душевно для усіх.
Про що ж вона хотіла розказати?
Чи дощ симфонію продовжити не зміг?
Симфонія поєдна в природі,
І її слухать я готова й уві сні.
Послухаю я знову при нагоді,
Тамуючі ж бо подих ці пісні.
Симфонія дощу й наспівування вітру
Так мило поєдналися разом.
Чи підбере художник ту палітру,
Та й чи опише це поет своїм пером?
26.07.2019 р.
Симфонiя дощу
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119072706768
Свидетельство о публикации №119072706768
Рецензии