Зорепад
Прорізавши небеса...
На синіх вітрилах ночі
Розкинула слід - краса...
На оксамиті неба
Зоріє Чумацький шлях
В трави духмяні спадає
Серпневий зорепад...
Зірка зірвалася з неба
Може чиясь душа
Зринула серед ночі
І вогник її згаса...
З небесного лона сіється
Зоряний дощ - краплі золота
Ніхто не знайде сліди його
Він падає в забуття...
Кажуть, - упала зірка, -
Згасло чиєсь життя...
І Всесвіт дзвенить надривно
Приймаючи каяття...
То плаче над світом гірко
Присвячене Богу Дитя...
Свидетельство о публикации №119072704222