задихається, кришиться літо,
берегами своїми розмито,
по фужерах уже розлито
залишки днів,
сито всміхається клуня,
від пшениці тріщить,
дах аж дрижить,
лихо прогорне сторінку з дощами,
що умило нас повними пригорщами,
добре, що не втопило,
і поверне ще сонце яскраве,
пекти щоб смачні калачі на причілку дому,
рум'яні, духмяні,
усім:
— ти будеш?!
13.39
25-07-2019
серпень
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119072603224
Свидетельство о публикации №119072603224
Рецензии