вже сутеніє
i в вікнах будинків напроти
зажеврілись вогні
та я їх не бачу
мені не до них
якось ледаче
пройшов цей вечір
що його розітнув дощ
i все залишилось там
на тім місці яке не має сенсу згадувати
бо ми пішли звідти поодинці
i цього не змінити
на жаль
а може і на вдачу
десь хтось сміється
а хтось мабуть плаче
та ми йдемо
поодинцi один від одного
в сутінках розмитої надії
яка ще жевріла коли ми...
вже...
© Copyright: Андрей Колесник 2, 2019
Свидетельство о публикации №119072406732
Свидетельство о публикации №119072406732
Рецензии