Нам ув оберіг, а нЕчисті в новий поріг по ріг: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня; бо смерть й братерським окупантам
й хіба воно потопельне?
я у воді тонув не раз —
вона впиралася й не брала;
в очах теж потопав нараз, —
бо скрізь безпечного замало.
не перестрАшив з глибини
ні дня, ні ночі, ні весни;
застряг на мілині, в житті, —
безгрішні ж так і йшли в святі.
а я зійшов лиш на слова,
котрих давно забута й слава;
і їх не досягаю дна —
аж де жива пекуча лава.
При словi - й собi й мовi
© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2019
Свидетельство о публикации №119072402670
Свидетельство о публикации №119072402670
Рецензии