ДУХ
До меж Небесних аж розвитий.
Скупа душа – земний недуг,
Бо дух тоді зі злоби зшитий.
Розкрите серце любить всіх,
Найкраще духом обіймає.
Не судить і не гріє гріх,
Любов свята гріха не знає.
Немов ріка тече потік
Енергій чистих крізь людину.
І забуваєш часу лік,
Й щомиті твориш нову днину.
У ній життя – квітучий сад,
Що міниться у розмаїтті.
У ній – для всього Божий лад,
Який оновиться по літі.
Духовність світосприйняття –
Це стукіт серця в Божий ритм.
Це крок в гармонію буття
І чистих творень колорит.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
19.07.2019
08:15
м. Львів
Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.
Свидетельство о публикации №119072105857