Зупинись, подивись

Зупинись, подивись, схаменись:
Все в  житті промайне, наче сон,
Залиши казку марних надій, _
Не воскресне любові вогонь.

Не чекай, не турбуй: не прийду
Бо не згадую те, що пройшло.
Погляд твій, мов цілунок вогню,
Листя падає в чорну ріллю.

Озирнись і мене не чаруй:
Я до ніг твоїх вже не впаду.
Повний келих вина наливай,
Або краще читай Амаду.

Тихий гай і невичерпний біль,
 Сутність мрії для себе знайду.
У коралі зберу сльози  _ сіль,
І сама на узлісся прийду
2007


Рецензии
Гідно, дуже добре. Звідки у мешканки Криму таке прекрасне володіння українською мовою, та ще й літературним !?
Я вже давно живу в Росії, але дитинство і шкільні роки на другий Батьківщині ніколи не забуду ... хоча, якщо чесно, то і польську мову, який в юності вчився у школі і на якому непогано спілкувався в побуті - майже забув. Зрозуміти ще зможу, але розмовляти польською посоромлюся. Мені навіть англійською або Фінській багато простіше тепер, так як живу то в Санкт-Петербурзі, то в Іматра.
Добра і удачі!

Зяма Портосович Исламбеков   29.07.2019 23:27     Заявить о нарушении
В Криму ми вчили українську мову з початкових класів. Вірші, _ це ж емоція! А знати українську, це емоція забезпечена! Бо мелодійність! Коли напочатку століття приїхала на Україну зразу перейшла на українську. Скажу вам такий факт. На афганську тематику писала тільки російською. Але як почала брати інтерв'ю у хлопців _ українців, А потім ще зустрілась з мамою воїна, який пропав без вести.... пішла емоція українською...Я написала.... історія цього вірша цікава: Безліч років я тебе чекаю. З Афганської, пекельної війни. Господи, Всевишній, я благаю. Ти мого синочка поверни. Я тебе чекала і писала.Відповідь не втішила з Москви.. і так дальше....тепер і на цю тематику є українською... В роду є українці.... кажуть це плюс... Більше мов не знаю. Тільки дві....Один дід був мордвін, інший поляк... але на жаль....

Елена Покровка 2   30.07.2019 00:34   Заявить о нарушении
я приблизно так і представив Вашу долю. Мене покидало по світу, пожив в різних країнах світу. Українська мова дуже мелодійна, співуча. Чи не польський, хоча вони і схожі.
Spróbuję kilku prostych zwrotów w języku mojej młodości ... Całkowicie zapomniałem pisowni.
спробую пару простих фраз на мові моєї юності ... геть забув орфографію.
Я зараз живу з сім'єю в Фінляндії. А старший син то в Канаді, то в США. З ним спілкуюся тільки англійською або російською мовами. Його бачу рідко.
У Фінляндії життя проходить дуже швидко. Не встигаєш насолодитися, рік пролетів.
Мова краще всіх освоїли діти. Дружина добре знає англійську та польську мови, але любить тільки російський, хоча і чистокровна полька.

Зяма Портосович Исламбеков   30.07.2019 01:00   Заявить о нарушении
Зяма Партосович, ви знаєте _ мова, це завжди багатство людини! Це великі можливості в житті! Я вважаю , що як мінімум треба знати мови своїх дідів. На жаль, в мене це не вийшло. Я мовчу вже за англійську, без якої нікуди! В мене _ поезія чи проза, це як хвороба. Я не замислююсь, як сприймуть люди. Просто з творчими людьми і людьми поціновувачами літератури хочеться поділитись думкою і передати позитивну емоцію.... хоча в мене є сумні думки.... стараюсь жити з настроєм!!!! Люблю сонце, світло, життя. Люблю те, що оточує: довкілля, сутність буття, поважаю особисті мрії і цілі. Вибачте, я пишу без тормозів.... тобто багато....

Елена Покровка 2   30.07.2019 01:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.