Кравчучка пригодилась
Що скоро всіх на Колиму.
Не тримають це в секреті,
Та не знаю ж бо чому.
Стали вдома раду радить,
Що робити й як же буть.
Щось не клеїться , не ладять…
Й Колима – правда …мабуть.
То ж ми взялися збиратись,
Все завчасно поскладать.
Сам собі боюсь зізнатись…
Можем щось позабувать.
Взяли сало і цибулю,
І спекли в братвурі хліб,
Бо ще їхать туди треба
Ну…з 15 добрих діб.
Не забули ж бо про смалець,
Сальтісон і ковбасу…
Замалий же старий ранець.
Як же все це понесу?
Ще й куфайку треба взяти,
Бо морози в Колимі.
Мусим ми за себе дбати.
Й валянки є в нас нові.
А тоді згадав же миттю,
Що кравчучка в мене є.
Ногою вдарив , мов кінь риттю.
У пригоді , бач , стає.
У кравчучки міцна ручка,
Витрима вона вантаж.
В цьому році , цього літа,
Вона брендом є продаж.
Вся новенька,ще й блакитна,
На ній зверху білий хляст.
Ще є час,аніж рушати,
Побіжу,мо ще дві дасть.
Я побіг знов до Печерська.
Слава Богу є шатро!
А в шатрі ще є кравчучки.
Ну,це поряд із метро.
Я прибіг такий щасливий,
А вони до мене знов.
Та вони мене не чують -
Все про зелень і любов.
Слухаю і Бога молю,
Щоб кравчучку ще дали.
Кажу їм , що ще й сусідам,
Бо приїхать не змогли.
Як почули ,що я хочу,
Й ну давай їх подавать,
Й заодно мені торочать
За кого йти голосувать.
Я махаю головою,
Що я всім кравчучки дам,
І подяку за «свідомість»
Теж від вас я передам.
Агітатори щасливі -
Склад уже трохи спустів.
Ну , а очі ж бо брехливі…
- Більш ніхто ще не хотів?
- Ой,хотіли ще сусіди,
Та не смів про це казать.
Там хотіли баба з дідом,
Та не знав чи зможу взять.
- То чому ж бо ви одразу
Не насмілились казать?
Й знову чую тую фразу
За кого йти голосувать.
Взяв кравчучки , скільки дали,
І подякував за це,
Вони всіх мені їх склали,
Й знов за вибори слівце.
Як прийшов додому з ними,
Не повірив сам собі.
Словами мовив я лихими…
Буду з ними в Колимі.
Пакували все в кравчучки,
(А вона ж бо не одна).
Перевірив всі я ручки.
Всі ціленькі аж до дна.
Пакував же все ,що міг я,
Все в пригоді стане там.
Відпочить тоді приліг я,
І всьому не вірю сам.
То ж готові вже рушати,
На доріженьку присів.
Вийшли ж бо поволі з хати,
І пропав уже десь гнів.
Як почнуть всіх відправляти,
Будуть натовпи тоді.
Ніж вони всіх позбирають -
Ми уже на Колимі.
18.07.2019 р.
Свидетельство о публикации №119071808841