Заметіль…заметіль…заметіль
Крутила в повітрі сніжинки.
Летіли вони звідусіль,
І впали на гілки ялинки.
Йорданські морози і Різдво,
Заметіль , снігопад , завірюха.
Насправді – це є божество,
Ще й вітер морозяний дмуха.
Під ногами поскрипує сніг,
Сонце блиснуло – сніг заіскрився.
Не видно стежок і доріг,
І погорб весь снігом накрився.
Лютує , щипає мороз,
Про себе дає зима знати.
Не видно з-під снігу і лоз,
Й дим куриться з кожної хати.
Замерзли озера й ставки,
І ріки морози скували,
Та пройдусь по снігу залюбки…
А морози шибки змалювали.
17.07.2019 р.
Заметiль
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119071704642
Свидетельство о публикации №119071704642
Рецензии