Я вдячна Богу за оцей талант,
І маю дар свої вірші писати,
А він для мене,наче діамант,
Талант , що не зарить й не закопати.
Колись не знала,як вірші писать.
І як вірші ті кожен поет пише,
Тепер я впевнено це можу всім сказать,
Що це робить дається тільки звише.
Складать вірші не кожному дано,
Так як писать не всім дано картини.
Рядки лягають схоже ,як рядно,
А ще - неначе річка згори плине.
І я пишу , пишу уже давно,
Свої думки на аркуш виливаю,
А дар як є – не ляже він на дно,
Звідки він взявсь – сама цього не знаю.
Пишу вірші ,їх легко я пишу,
Пишу тоді,коли навістить муза.
Писала і пишу , писать не полишу,
Бо кожен вірш,мов вишивана блуза.
Тому я вдячна Богу за талант,
Який він дарував мені не нині.
Він душу прикрашає ,наче бант,
Який вплітаємо у коси ми дитині.
16.07.2019 р.
Я вдячна Богу за талант
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119071703998
Свидетельство о публикации №119071703998
Рецензии