Я не боюся самоти,
Вона мені дарує спокій.
Я не тримаюсь висоти,
Але лиш там мій вірний погляд.
Я не чекаю з неба знак,
Його знов серцем відчуваю.
І бачу щастя я маяк,
Як птах лечу, немов до раю.
Приспів:
Ти, і знову ти –
Близькі незвідані світи,
Я в тебе вірю.
Ми, тепер лиш ми,
І щирі спільні у душі
Мигдальні мрії.
Я не питаю віщих снів,
Я просто вірю в їхню силу.
Малюю в долі нових днів,
Могутні за спиною крила.
Серед чужих тепер своя,
Те, що гнітить – все відпускаю.
Я точно знаю – я є я,
Сильніш люблю, і я не граю.
Мигдальнi мрii
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2019
Свидетельство о публикации №119071604950
Свидетельство о публикации №119071604950
Рецензии