Спогад про малу батькiвщину

        Валентинi ШЕВЧУК

Далеке місто Мураши…
Забуті лиця…
В серпанках літа –
стомлені ліси…
Струнких красунь ялин
бурштинова живиця
блищить на сонці
краплями роси.

Далеке місто Мураши…   
Там пахне глиця.
Несе гірчинку 
паровозний дим.
Далекий стук коліс… 
Трудяга-залізниця
немов вітає
теплий отчий дім.

Далеке місто Мураши…
Його покине
дівчисько юне,
проганяє сон…
Та довга ніч мине –
і потяг в Україну!..
Її зустріне
лагідний Херсон.

Далеке місто Мураши…
*  *  *

© Олег КРАВЧЕНКО
2019


 


Рецензии
Ми всі родом з дитинства...

Елена Гутник   25.09.2019 15:12     Заявить о нарушении
Я на тій станції ніколи не був, лише проїздив із Кірова в Воркуту. А написав - як поздоровлення своїй свасі, яка звідти родом.

Олег Кравченко 38   25.09.2019 18:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.