Ти у мене не перший,
Я у тебе не друга,
Тож чому так бентежить
Нас ця дивна напруга?
І чому так не хоче
Комірець розстібатись,
І чому цьої ночі
Починаю вагатись?
Ти мене не голубиш,
Просто дивишься в очі,
Не цілуєш у губи,
Тільки ніжно шепочеш:
"Я не знаю, як треба,
Але так я не хочу.
Я б відкрив тобі небо!,-
Може, іншої ночі..."
Зорі з неба зірвались
І розсипались грати.
Ми, що просто кохались,
Починаєм кохати.
Ти у мене не перший
© Copyright: Ольга Валюх, 2019
Свидетельство о публикации №119071208701
Свидетельство о публикации №119071208701
Рецензии