Когда угаснет день
И чёрным платом
Ночь упадёт на горизонт,
Ты подыши на мёрзлость стёкол.
В проталине увидишь хоровод
Снежинок лёгких. Сквозь блеснут
Огни из окон, будто звёзды.
Свет фонарей, бегущих фар.
Съедает ночь дневные неги.
Печаль забвения коснётся
Твоей души. Ты устремишься в даль
За горизонт уставшей жизни.
Там отдохнёшь . А может, нет…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840268
Irin**Ka
Коли загасне день і чорним плетивом
Ніч упаде до міста ніг,
Подихай на вікно, хай між мереживом
Побачиш ти сніжинок тік.
Там квітне місто зоря;ми віконними
Там мірріадами доріг
Вогнями машин, рідкими та сонними
Денний завершується біг.
Там небо світло з себе струшує
І залишившись в темну даль
Йому ти знов, мов хтось примушує
Розкриєш всю свою печаль.
Экспромт 19-11. Перевод - Перифраз
© Copyright: Любовь Михайлова, 2019
Свидетельство о публикации №119071004480
Свидетельство о публикации №119071004480
Рецензии