Зедень

Оце так Слава Україні,
Оце так ворогові смерть.
Йдуть в небуття провладні свині,
Країна натерпілась вщерть.

Нормально зарядив Зевова
З трибуни двинув добрий спіч.
Душевна наче та промова,
Коли з душою-добра річ.

Ляшко подав свій підоголос,
Народний блазень-дурачок.
Слизький крикливий радний полоз,
Хай вдує же його бичок.

Мужі державні ухмилялись,
І в пороха вогонь потух.
Переродитись намагались,
Мол в раду йде Славко-пітух.

Це кодло розпустив Володя,
Хоч і розпущені ті в хлам.
Офшори набивати годі,
У пеклі те не треба вам.

Ну що ж шановнії панове,
Вас падли треба не садить!
За ті пролиті ріки крові,
Вас мало скотиняк убить.

А пороху зі старту розстріл,
На електричному стільці.
Напхати порох в зад удосталь,
Щоб полетів на всі кінці.

Так прощавайте прощаваті,
Народом прокляті скоти.
Кінець дай Бог барижній раті,
Мети Володя їх мети.


Рецензии