Червень…Двадцять восьме…1996 рік.
Цей день став пам'ятним для нашої держави.
Його я пам'ятатиму повік…
Важкії кроки великої ж бо справи.
День Конституції – цей незабутній день.
Важливий документ в цей день прийняли.
В душі дзвеніло дзвінко : «Дзень-дзелень!»,
Бо Україну й Конституцію вже мали.
Важливий документ , мов Біблія країни,
Священна книга на усі віки,
Але тепер зруйновано вже стіни,
І Конституцію плюндрують гниди-сіпаки.
Не знають Конституції народні слуги,
І зневажають писане у ній.
З якої вони злітної ж бо смуги?
Бо в головах і в душах тільки гній!
Як можна документ цей так топтати?
Як можна мову й українців зневажать?
Та й навіть гімн не вміють же співати!
Як може так обранець поступать?!
27.06.2019 р.
Незабутнiй день
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119070803427
Свидетельство о публикации №119070803427
Рецензии