Не прирікай мене на сум,
щасливою так хОчу бути!
Пронизує кохання струм,
його лиш серцем можна чути.
Мене, як я тебе, кохай
й розчИнимось у насолоді...
Цілунком пристрасним торкай,
віддаймося цілком природі.
З двох тіл утвОриться одне,
любов'ю з'Єднане на щастя.
Тримай, не відпускай мене,
не дай цю мить нікОму вкрасти!
Хай зачекає увесь світ -
що важливІще є кохання?!
Два серця - і один політ,
два серця - і одне бажання...
Неси мене на крилах мрій
у космос почуттів бездонний...
Я вся - твоЯ, жаданий мій;
вдих-видих - наш танок синхронний.
Не охолоне сЕрця жар,
кохання - це завждИ пожежа.
Хай поміж нас не бУде хмар,
лиш сонячна л ю б о в безмежна...
Тільки на сум не прирікай,
душу не одягай в кайдани.
Люби (та вже!), не зволікай;
чекання змучило, коханий.
01/06/19/
Не прирiкай! на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2019
Свидетельство о публикации №119070603662
Свидетельство о публикации №119070603662
Рецензии